Миасс Амфетамин Меф мяу мяу КОКАИН Канабис Купить ГЕРОИН Мефедрон ГАШИШ

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Ебанный мир наркоты вражеский меня знает. Я – наркоман-рэпер, бро, и живу я по закладкам, шале и кидалам. Отчаянно ловлю штакеты и орехи, чтобы приварить кайфа.

Как-то раз я сидел в своей шушаре и заебашивал гриндером шишки марихуаны. В голове уже крутились планы на вечер – срочно надо было сходить в торговый центр за новым наркотиком. Я уже бесился от нетерпения, чувствуя, как в жилах бьет адреналин. Получилось быстро запихнуть гашиш в штакет, грохнуть орех и начать делать обдолбанные планы.

В торговом центре меня ждала группа гопарей, продающих самые суровые наркоты. Вроде бы они были из моей шарашки, но с ними не стоило шутить. Эти звери, когда начинали приваривать кайфа, превращались в настоящих монстров.

Я прибежал к ним с напряженным выражением лица и подал знак головой. Ребята тут же поняли, что я хочу и быстро достали свою наркоту. Один из них протянул кокс, а другой – героин. Я оценил оба варианта, но знал, что мне нужно только одно - шишки марихуаны.

– У вас есть шишки? – резко спросил я, чекая через трубку.

– Конечно, брат. Держи, качество отвечает всем требованиям, – ответил гопарь и протянул мне свой небольшой пакет с зелеными шариками.

Я счастливо улыбнулся, поблагодарил его и отошел. Чувствуя, как поднимается внутренний кайф, я начал приваривать шишки в своем штакете. Но перед этим, конечно же, проверил наркоту. Мы, ребята, всегда подозревчивые, особенно когда дело касается наркотиков.

Все чекнулось, и я смог погрузиться в мир наркоты. Повыключал телефон, чтобы никто не бесил, и отправился путешествовать по торговому центру.

Тут меня ждали новые приключения – красивые витрины, яркие вывески и модные бутики. Шла музыка, и безумный наркотический ритм начал овладевать моим телом.

Я шел по торговому центру, словно герой в фильме, – шумные люди вокруг, а я в своем мире. Все, что я хотел, это увидеть красивые девочки и разорить пару бутиков. Но прежде, чем я приступил к этой забаве, решил прогуляться по ресторанам и набраться силы.

Присел в ресторане, заказал себе нарко-фирменный бургер и стал наслаждаться едой. Это было потрясающе! Вкус бургера смешался с кайфом от шишек марихуаны, и я начал чувствовать, как дары наркоты начинают овладевать всем моим существом. Я видел цвета, чувствовал запахи, слышал звуки – это был настоящий праздник для моих ощущений.

После того, как я прогулялся по ресторанам, начал действовать план «Разорить бутики». Потратил все, что было наличными, и даже задолжал крупную сумму. Все, чтобы создать свой уникальный образ.

Торговый центр стал моим ареной, а я – царем наркотического мира. Я ощущал себя непобедимым, властным и стильным. Но все это была лишь иллюзия, которая расплывалась с каждой приваренной шишкой. Но я не мог остановиться. Каждый раз, когда я гулял в торговом центре, я потерял еще часть себя, свое здоровье, свои деньги.

Но идти на поводу у наркоты – это слишком слабо. И я начал принимать первые шаги к выздоровлению. Доктора, консультации, реабилитации – все это стало моими новыми закладками.

Сейчас я пишу свои рэпы, которые описывают мою жизнь и борьбу с наркотиками. Я хочу примерить наркомана-рэпера и показать всем, что сила духа может победить зависимость. Не дай себя обмануть, не стань заложником своих же страстей!